"10 березня (за старим стилем 26 лютого) 1861 року сумна звістка про смерть Кобзаря українського народу полетіла із Петербурга в його рідну Україну, приголомшуючи не лише земляків Тараса Шевченка, а й всіх, кому дорогим було його слово, кому небайдужою була справа його життя - боротьба проти неволі. Лише один тиждень не дожив він до проголошення скасування кріпацтва. Не судилося йому порадіти з цього приводу, не судилося і померти на рідній землі, як він сам цього бажав. Поховали Кобзаря на Смоленському кладовищі, саме на тому місці, де він любив часто сидіти і навіть змалював його. Один із Шевченкових друзів Олександр Афанасьєв-Чужбинський в день похорону Кобзаря, 12 березня, написав рядки, які згодом стали народною піснею: Не в степу, не на могилі -Над Дніпром широким - Ти заснув єси, Кобзарю, Вічним сном глибоким...".
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
