"У певному розумінні поема «Марія» є вершиною поетичної творчості Шевченка, будучи твором, в якому з надзвичайно яскравою поетичною силою відтворені тема покритки і тема самореалізації людини. Оскільки ми спеціально про другу тему не говорили, спробуймоїї коротко сформулювати. На допиті в «ІІІ-му відділі» царської канцелярії член товариства Святих Кирила i Мефодія Василь Білозерський свідчив, що настирливою фразою у Шевченкових бесідах була така: «Я нічого не хочу, тільки щоб люди свого не цурались», тобто, щоб люди не були пасивними, а боролись за свої права, щоб не боялись бути самі собою. Цитуючи цей текст, Оксана Забужко порівнює цей вислів Шевченка з висловом Сковороди: «Пізнай себе»1. Справді, Сковоро-да пояснював всі недоліки суспільного устрою тим, що люди, не знаючи себе, прагнуть посісти високі посади, не маючи на це відповідних здібностей. Шевченко страждав, бачачи, що народ, якому він був глибоко відданий, терпить без супротиву численні форми знущання над ним. У деяких віршах поет прямо закликав народ повстати, щоб здобути волю. Найяскравішим прикладом цього є «Заповіт». Але автор поеми «Гайдамаки» прекрасно розумів, які фатальні наслідки може мати для душі народу кровопролиття. Саме у цьому розумінні поему «Марія» можна вважати верш&иною, оскільки Марія, як і Ісус, проповідують не насильство, а любов і справедливість, і саме вони змальовані як найвищий ідеал людини, бо готові пожертвувати собою в ім’я цих благородних ідеалів".
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
