«Її неоспівані історії»: Фемінізм в музичних творах та концертних програмах. Англо-американський композитор Кевін Мелоун у 2013–2016 роках створив цикл феміністичних фортепіанних композицій як коментар щодо нерівності жінок у патріархальних суспільствахі як заклик до зміни статусу-кво через концертні програми та нові засоби композиції, які мають гендерну специфіку. К. Мелоун, як вимушений переселенець, усвідомив, що маргіналізовані групи піддаються різним типам гніту та нерівності в суспільстві. Спираючись на матеріали з США, Великої Британії та України, К. Мелоун разом з аргентинською концертуючою піаністкою Діаною Лопшиц працювали над створенням суспільнополітичної музики, яка вимагає театральної дії під час виконання композиції, а також особливої уваги до гендеру виконавця. Цикл з п’яти фортепіанних композицій присвячений основним аспектам життя п’яти жінок: Ліліт (біблійної жінки, попередниці Єви), Ади Лавлейс,
Джулії Пастрана, Еммеліни Панкхурст та Делі Дербішир. Візуально обгрунтоване гендерне кодування концертної музики К. Мелоуна та її виконання свідчать про відмову від гендернонейтрального підходу до створення та інтерпретації музичних творів. Таким чином, К. Мелоун закликає композиторів та виконавців підтримувати активістів, які висту&пають за рівноправність чоловіків та жінок, дотримуючись гендерного балансу в своїй творчості для досягнення цілісності музичного мистецтва (в якому поки що переважає патріархат), бути строгими, але розважливими".
"Anglo-American composer Kevin Malo&ne wrote "Her Stories Unsung", a collection of feminist piano pieces, between 2013 and 2016 as a comment on women’s inequality in patriarchal societies and as a call for action to change the status quo through both concert hall programming and a new &means of composition which is gender-aware or gender-specific. As a displaced artist, K. Malone became aware of how marginalised groups in societies are exposed to different types of oppression and inequality. Drawing upon material from USA, UK and U&kraine, K. Malone worked with Argentinian concert pianist Diana Lopszyc to create socio-political music which requires theatrical actions during performances of the music with specific attention drawn to the gender of the performer according the vari&ous programmatic narratives within the music. These narratives are drawn from key aspects of the lives of Lilith (the Biblical pre-Eve woman), Ada Lovelace, Julia Pastrana, Emmeline Pankhurst and Delia Derbyshire. K. Malone’s visually-informed gender& coding of his concert music and its performance establishes a departure from the attempted (but never successful) norm of gender-neutral interpretation of purportedly gender-neutral concert music. In this way, K. Malone calls upon composers and perf&ormers to align their talents with activists who strive for social change to achieve gender equality but, in doing so, to ensure that the integrity of the musical art work (which currently is still inflected by patriarchy) be rigorous yet entertainin&g".
