"Уперше детально розглянуто зимові обрядові наспіви локальної етномузичної традиції верхньої течії річки Самари в історико-етнографічному контексті. Колядки та щедрівки – за повної відсутності інших календарних жанрів – на сьогодні представляють найдавніший шар місцевого музичного фольклору в репертуарі носіїв народної пісенності. Матеріалом для публікації стали зразки відповідних жанрів, записані автором у складі експедицій Лабораторії фольклору та етнографії Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки 2016–2017 років до Петропавлівського району Дніпропетровської області, а також пісні, знайдені у друкованих та архівних джерелах. Ці твори систематизовано з різних точок зору: їх вікової виконавської приналежності, ритмічної структури, композиційних та ладових особливостей. За цими показниками створено статистичні таблиці та карти географічного поширення зимових обрядових наспівів, виявлених на досліджуваній території. З’ясовано, що наспіви дитячого репертуару (одно- чи двоелементні структури примітивної ритмічної та мелодичної будови) фіксуються практично у кожному відвіданому населеному пункті, що дозволяє зробити висновок про суцільний ареал їх побутування. Репертуар дорослих гуртів щедрівників представлений строфічними формами з приспівом &і виявляє музично-стильові ознаки, що наближують місцеві щедрівки до кантових форм співу. Це такі характерні для Лівобережжя риси: урочистий характер виконання у помірному або повільному темпі, протяжність, розспівність мелодій широкого звукорядного &обсягу, активне ритмічне дроблення базових силабохрон, поява додаткових складів, які проспівуються, багатоголосна фактура тощо. Поширення таких структур на вивчених теренах виявилось нерівномірним".
