"У першій частині статті розглянуто варіант пісні, виконуваної під час малознаного українсько-молдавського новорічного обряду „оранки”/„водіння Ведмедя” (лок. «ведмідя»). Зафіксований на Кіровоградщині наспів виявився спорідненим із потужною місцевою традицією церковних коляд, ймовірно, навіть їхнім прототипом. Друга частина є спробою на ширшому етномузичному матеріалі прослідкувати один із механізмів творення у фольклорі: запозичення окремих мовних елементів/артефактів з суміжних культур у різні історичні часи, різної інтенсивності асиміляція й подальший, часто ситуативний, синтез нового. До обговорення запропоновано визначення локальної (регіональної) традиції як неповторної суми характерних для неї явищ".
