У статті на основі дипломатичних документів та наукової літератури проаналізовано головні напрямки політики Сполучених Штатів Америки у Чорноморському регіоні та Східному Середземномор"ї в період Першої світової війни. Наголошується, що офіційний Вашингтон, маючи найпотужнішу економіку та величезний торговельний флот, був зацікавлений у свободі мореплавства зокрема протоками Босфором та Дарданеллами. До вступу у війну США проводили активну дипломатичну діяльність у регіоні, зокрема зусиллями посла в Константинополі Генрі Моргентау, який ретельно відслідковував перебіг подій та інформував про це Вашингтон. Після вступу США у війну в квітні 1917 року, зростанням їх внеску у перемогу над Четверним союзом, американська дипломатія змогла кардинально змінити підходи до майбутнього повоєнного врегулювання й наполягти, що стратегічно розташовані Константинополь та Чорноморські протоки не повинні бути передані жодній з провідних держав, а мають бути поставлені під міжнародний контроль з метою забезпечення вільного мореплавства та балансу сил на Чорному морі, Малій Азії та Близькому Сході. Політика президента В. Вільсона у цьому регіоні розглядається в контексті його намірів забезпечити не лише американські національні інтереси, але й запобігти світовим зб&ройним конфліктом у майбутньому, створити міжнародну систему упередження руйнівних війн, агресивних дій як окремих держав, так і військово-політичних альянсів.
In this paper we intent a source-based analyze of the main directions of American policy
&
in Black and Eastern Mediterranean Sea basins during the World War I (WWI). We emphasized that the United States taking in account their robust economy and a large commercial fleet were highly interested in freedom of maritime navigation, especially& in Bosporus and Dardanelles straits. Before entering the WWI, the USA conducted an intense diplomatic policy in this region due to American ambassador in Constantinople Henry Morgenthau brilliant efforts: he kept abreast of course of events and info&rmed regularly Washington, D.C. Noteworthy, the USA not only maintained their diplomatic connections with Porte, but also provided a humanitarian assistance. After the USA entered the WWI in April 1917, American diplomatic service managed to change
&substantively a perspective of post-war settlement and insisted heavily that strategically situated Constantinople and Black Sea straits had not to be controlled by any of leading countries. They are ought to be placed under international control to &secure a free maritime navigation and to keep the balance of power in Black sea basin, in Asia Minor and in Near East. W. Wilson"s policy in this region is examined in the context of his intents not only to protect American national interests but als&o to prevent world armed conflicts in future, as well as to create an international system of foretelling of wars, aggressive actions of countries or military and political alliances.
