"Економічна теорія переживає не найкращі часи. Вона не може адекватно відтворити в мисленні сучасні реалії, виявити закономірності їхнього розвитку, дати цілісну картину економічної дійсності, а отже, і виробити надійні інструменти впливу на неї, що маєчисленні й різноманітні прояви. Один із нобелівських лауреатів з економіки незадовго до глобальної та дуже глибокої кризи заявляв, що кризи як системне явище вже подолано. Інші, використовуючи свої нобелівські досягнення, консультували велику компанію, яка розорилася під час цієї кризи. Держави починають застосовувати цілком протилежні теоретичним рекомендаціям заходи з порятунку своїх економік, і це їм певною мірою вдається. А мейнстримівські економісти оголошують це тимчасовим явищем і прогнозують, що все скоро стане на свої місця й піде, як і раніше. Коли ж з"ясувалося, що нетрадиційна, "ненормальна" політика триває (уже майже десятиліття), виникло поняття "нова нормальність".
