"В центрі уваги автора – ранній фортепіанний цикл «Бирюльки» (1876), що став своєрідною «лабораторією» образного ладу творчості Анатолія Лядова та його композиторського стилю. На першому плані – розкриття ігрових принципів організації музич-ного матеріалу та їх ролі у драматургії циклу. Виявлено також «вузли», що зв’язують митця з глінкінсько-кучкістською традицією та з сучасними йому мистецькими тенденціями. Доведено, що вже у початковий період творчості композитора формувався особливий – «казково-ігровий» образний світ, який надалі, на початку ХХ століття, буде втілений вже визнаним майстром мініатюри у лядівських симфонічних «картинках», де спадкоємність з ранніми надбаннями у цій сфері виявиться як у образній сфері творів, так і у зверненні до різних жанрових моделей та використаному арсеналі музично-виражальних засобів".
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
