"Розглядається музика відеоігор або саундтрек як потенційна джерельна база дослідження сучасної музичної культури. Такий пласт прикладної музики вивчається філософією ігор, але ігнору-ється академічним музикознавством через ряд причин, де чи не найголовнішою є недооцінка художньої якості матеріалу. В умо-вах подібного ставлення до музики відеоігор здійснюється статус-не позиціонування останньої через розгляд кількох позицій. Об’єкт проаналізовано у соціальному контексті на рівнях розповсюдже-ності, комерційного успіху, аксіологічного ставлення, утилітарно-сті. Популярне сьогодні розуміння відеогри як дієвого атрибуту дидактики спроектовано на сферу музично-історичних дисциплін, запропоновано ряд варіантів застосування потенціалу відеоігор у такому контексті. Розглянуто можливість проведення аналогій між операми Р. Вагнера та саундтреками відеоігор у ракурсі вивчення лейтмотивної системи композитора. Запропоновано використання відеоігор, музичний супровід яких містить цитати академічних творів, при визначенні тезаурусу студентів. Ілюструються можли-вості відеогри у демонстрації історично-культурного антуражу різних епох. На основі викладених тез про точки перетину між академічною музикою та об’єктом дослідження окреслено ряд ас-пектів, що можуть б&ути досліджені музикознавством на даному матеріалі".
