"Він був такий справедливий і мав таку добру вдачу, що зміг довести: ні світ, ні тривале дозвілля не псують характер, і що міста можуть благоденствувати, якщо тільки їх управління буде розумним… Двадцять три роки він правив усім світом завдяки своєму авторитетові, не ведучи жодних воєн; усі царі, племена і народи так його поважали й любили, що вважали більшим, аніж батько і патрон, аніж господар й імператор, і всі одностайно зверталися до нього, як до судді, у своїх суперечках, вважаючи його рішення суголосними з волею богів… До того ж, дізнавшись про правосуддя такого правителя, до нього направляли послів інди, бактрійці, гірканці; водночас він був гарний особою, високий на зріст і помірно огрядний", - писав римський історик та політичний діяч IV ст.Секст Аврелій Віктор у творі "Витяги про життя і звичаї римських імператорів".
