"Статтю присвячено лексико-стилістичному аналізу назв одягу як одному з важливих образотворчих засобів в епопеї Адама Міцкевича „Пан Тадеуш”. У лексиці, що позначає типові для кінця ХVIII – початку ХІХ ст. найменування предметів одягу різних соціальних групп, зокрема шляхти і міщан (zupan, kontusz, pas, konfederatka), селян (siermiega, katanka, lapcie z kory) тощо, автор вербалізує предметно-логічний сенс, додаткові прагматичні, аксіологічні, асоціативні уявлення. Стилістично марковані (слова з емоційно-експресивним забарвленням: pudermanik, spodniczka, zauszniczka, ponczoszki, wstazeczka, kitka; стилістичні синоніми: polska szata – polskie ubranie, czamara – czamarka – sukmana – taratatka) і немарковані назви предметів і деталей одягу створюють експресію твору, впливають на процеси розуміння і сприйняття читачем художнього простору, створеного А. Міцкевичем".