"Подано спробу осмислити специфіку поетичного таланту митця через призму аналізу синтаксично-стилістичних засобів, що організують творчий доробок. Визначено загальні риси мовно-поетичного континууму Лесі Українки на прикладі аналізу синтаксичних структур. Розглянуто і схарактеризовано загалом конструктивні стилістично-синтаксичні одиниці. Лінгвостиль поетеси на синтаксичному рівні осмислено як унікальне, сформоване на основі ріднокультурного середовища явище в історії вітчизняної мовностильової парадигми".
