"Важко назвати якусь іншу проблему, яка за роки незалежності України була би більш актуальною, ніж реформи. Про них говорила кожна українська влада. При цьому кожна наступна стверджувала, що вона вперше розпочинає реформи, яких до неї ніхто не здійснював. Виходило якесь зачароване коло декларацій і заперечень, в якому звичайним людям непросто й розібратися - де популізм, а де істина. І що голосніше влада говорила про реформи, то більше у суспільстві утверджувалася недовіра не лише до влади, а й до реформ, що особливо погано. В народі заговорили про новий вид популізму - реформаторський. Тому редакція DT.UA звернулася до академіка Павла Гайдуцького, який за час роботи на держслужбі багато займався реформами і написав багато книг про реформи, в тому числі "НеЗалежна економіка України (2014), "Аграрна реформа Л.Кучми в Україні" (2015), "НеЗабуті реформи в Україні" (2017) та "Я завжди з Україною: Л.Кучма" (2018), аби він дав свою оцінку українським реформам. Після 2004-го так повелося, що кожен наступнийпрезидент і його найближче оточення час від часу заявляли, що до них ніхто ніяких реформ не проводив, і лише вони взялися за справжні реформи".
