"Проаналізовано запропоновані В.П. Кирилюком підходи та пропозиції щодо схеми стратиграфічного розчленування ранньодокембрійських утворень українського щита в цілому та породної асоціації Дністровсько-Бузького мегаблоку, зокрема. На прикладі суперкрустальних утворень Дністровсько-Бузького мегаблоку показано, що серед порід гранулітової асоціації разом зі стратигенними (первинні осадові, вулканогенні, хемогенні та ін.) Присутні більш пізні (інтрузивно-магматичні, метасоматичні) породи, формування яких обумовлене накладеними ендогенними процесами. Форма їхніх тіл, співвідношення з іншими суперкрустальними породами та умови залягання є похідними цих накладених ендогенних процесів. Механічне переведення формацій у ранг світ призведе лише до збільшення об’ємів стратиграфічних одиниць, що виділяються, необхідності виділення штучних (реально відсутніх) стратиграфічних підрозділів, а сприймання контактів жильних (інтрузивних магматичних і метасоматичних) порід як первинну шаруватість — до спотворення тектонічної структури території. Плутонічні (метаморфізовані дайки діабазів) та метасоматичні (біотитові, гранат-біотитові гнейси, грануліти та евлізити) утворення наявні у складі ритмічно-шаруватої глиноземисто-бази&тової формації. Якщо вилучити зазначені породи із розрізу, залишиться петропарагенезис, - гіперстенові, двопіроксенові плагіогнейси та кристалічні сланці, - характерний для тиврівської товщі (ендербіто-гнейсової формації). Метасоматичне походження& мають і лейкократові біотитові і гранат-біотитові гнейси, що складають близько 80 % об’єму високо глиноземисто-кварцитової формації (кошаро-олександрівська світа)".
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
