"Сучасне національно-культурне відродження в Україні, у процесі якого відбувається переосмислення суспільної ролі релігії і церкви, змушує до перегляду і переоцінки пов"язаних з ними культурних надбань. Упереджене ставлення до релігії у радянські часи не давало можливості по-справжньому оцінити культові мистецькі здобутки, в результаті чого вони були надовго штучно вилучені із загальнонаціональної культурної скарбниці. Нині в Україні створюються необхідні передумови для об"єктивного з"ясування та висвітлення питань щодо справжнього внеску церкви у розвиток національної культури. Адже добре відомо, що переважна більшість національно-культурних цінностей українського народу творилася з участю церкви талановитими вітчизняними і зарубіжними митцями, церковними діячами і рядовими віруючими, концентрувалася у храмах і монастирях. Архітектура і живопис, музика і спів, прикладне мистецтво мають на собі сліди релігійного впливу. У тому, що наша духовна спадщина сьогодні має таке широке розмаїття, значною мірою слід завдячувати церкві. Деякі із вітчизняних церковних пам"яток є нині настільки цінними, що мають не лише загальнонаціональне, але і світове значення. Назвати, для прикладу, Києво-Печерську лавру та Софію Київську, які визнано шедеврами не лише ві&тчизняної, але і світової культури та занесено до списку всесвітньої спадщини".
