Проаналізовано оптимальні можливості застосування матеріалів моніторингу для просторового аналізу даних використання земель за цільовим призначенням. В Україні моніторинг використання земель за цільовим призначенням відбувається повільно й хаотично. Цеобґрунтовано обмеженістю фундаментальних досліджень в даній сфері та відсутністю єдиної концепції, загального порядку розроблення і використання програмних продуктів з моніторингу земель. У результаті така ситуація призводить до непрозорості, безконтрольності використання земель, безвідповідальності осіб перед законом, неефективності використання земель, що має відповідні негативні економічні та екологічні наслідки. Вирішити зазначені проблеми та забезпечити ефективне використання земель за цільовим призначенням можливо із застосуванням оптимального програмного продукту.
Обґрунтовано способи застосування ГІС для передбачення та запобігання певним ситуаціям при використанні земель не за їх цільовим призначенням. Використання різних ГІС для співставлення та комбінування матеріалів є безумовним. Жодним іншим чином, на сьогодні, не можна оперативно і з високою точністю обробляти матеріали для аналізу моніторингу використання земель за цільовим призначенням. Саме використання і створення ГІС є ключови&м моментом при цьому моніторингу.
Визначено аспекти які використовуються на практиці дослідження для оптимізації моніторингу використання земель за цільовим призначенням. Геоінформаційні системи використовуються для моніторингу земель як узагальнені& графічні і атрибутивні автоматизовані інформаційні системи із просторовою локалізацією даних. Тематична інформація в ГІС необмежена, що забезпечує можливість їх використання як універсальної інформаційної системи для моніторингу використання земель &за цільовим призначенням.
