Представлено огляд та реконцептуалізацію інституційної теорії організацій та Скандинавського інституціоналізму для аналізу структурних змін і трансформацій в сфері вищої освіти. Зокрема дані теорії розглянуто в контексті передумов, мотивів, механізмів інаслідків реформ в вищій освіті та взаємозалежності глобальних світових трендів і локальних інтерпретацій. Пояснено процеси трансформації та реформ в університетах, що існують в умовах перехідної економіки як феномену інституційних змін і переходу від однієї інституційної логіки до іншої. Для ілюстрації названих вище процесів, було розглянуто два центральні теоретичні напрямки в інституційній теорії останніх років та проаналізовано їхнє подальше використання в дослідженні освітніх реформ.
The paper offers a review and conceptualization of neo-institutional theory and Scandinavian institutionalism as a theoretical framework for analyzing and explaining antecedents, motives, triggers, mechanisms and the process of implementation in terms of the tensions between wider institutional processes and local interpretations. The aim is to provide an understanding of higher education transformation in the university in transitional economic and cultural contexts as a process of institutional change. Specifi&cally, two most suitable theoretical and methodological approaches to understanding reforms in higher education were discussed and proposed for further application in the educational field.
