The article is focused on the study of multilingual experiments in the poetic texts of Paul Muldoon – one of the most formally innovative poets writing in English today. Multilingualism as a poetic practice is interpreted by linguists and literary critics in more
than one way: as a cosmopolitan character of the contemporary poetry, which strives to
reflect a complex intersection of languages, dialects, idioms and jargons; as a search for
the universal poetic language that can extend its possibilities beyond the limits of national
identity; as an attempt to overcome linguistic dogmatism with its conventional literary cannon; at last, as a literary strategy. Analysis has shown that all these and some other
aspects are reflected in Muldoon’s poetic texts. It was also found that multilingualism in his poetry has its own very special parameters. His poetry is characterized by highly eclectic vocabulary, by phonetic play and compounding of words and morphemes of different languages, by the abundant usage of proper names whereby words become pure sounds, free of all meaning, by numerous nonce-words which in fact are hybrid formations focusing on shifting semantic variations between languages and cultures.
Розглянуто мультилінгвальні експерименти в& поезіях Пола Малдуна – одного
з відомих сучасних поетів, що пишуть англійською мовою. Використання іншомов-
них елементів у поетичному тексті інтерпретується дослідниками по-різному: як космополітичний характер сучасної поезії, яка прагне відобраз&ити складне перехрещення мов, діалектів, ідіом та жаргонів; як пошуки універсальної поетичної мови, яка б розширювала її можливості перетинати межі національної ідентичності; як спробу перебороти догматизм своєї мови з її умовними літературними канон&ами; нарешті, як художню стратегію. Аналіз показав, що всі ці і деякі інші аспекти знаходять відбиток у поезіях Малдуна. Було також виявлено, що використання ним іншомовних елементів має свої особисті параметри. Його лексика характеризується високим &ступенем еклектичності – змішуванням слів, які належать різним мовам, діалектам, стилістичним регістрам, соціальним і професійним жаргонам. Серед улюблених прийомів поета – фонетична гра, етимологізація, зрощення слів, у тому числі слів або частин сл&ів з різних мов; широке використання власних імен і назв (нерідко спотворених), в яких головним є їх звучання, а не значення; оказіональні утворення, які знаходяться на периферії лінгвістичних норм або порушують їх.
