W XX wieku badacze zajmuj№cy siк stosunkami miкdzyludzkimi oraz procesami zarz№dzania ludџmi w organizacji wyodrкbnili szczegуlne rodzaje zachowaс w miejscu pracy, ktуre nazwano mobbingiem. W Polsce swoje odzwierciedlenie znalazі w przepisach Kodeksu Pracy w 2004r, w myњl ktуrego osob№ odpowiedzialn№ na stan psychiczny pracownika jest pracodawca.
Куркевич І. Мобінг у сучасному управлінні компанією. Правові аспекти та методи
запобігання. Явище мобінгу безумовно існувало протягом тривалого часу. Проте лише в ХХ столітті дослідники, що займаються міжособистісними стосунками та процесами управління людськими ресурсами в організації, виділили особливі види поведінки на робочому місці, які назвали мобінгом. У світлі норм корпоративної культури вона визначається як патологія, яка негативно впливає як на особистість, так і на всю організацію. Мобінг став не тільки предметом наукових досліджень, але і важливою темою для дискусій серед журналістів у публіцистиці. В Польщі це явище знайшло відображення в положеннях Трудового кодексу лише в 2004 році. Відповідальним за психічний стан працівника є роботодавець або керуюча особа, яку працівники повинні поважати. Інструменти боротьби з мобінгом знаходяться в руках керівників організації та в руках самих праці&вників.
Незалежно від особистості індивідуума, кожна вказівка і кожен акт/прояв мобінгу зачіпає перш за все психологічний стан особи, що призводить до стресу та закінчується серйозними проблемами зі здоров"ям. Функції підприємства регулюються внутрі&шньою політикою управління людськими ресурсами. Будь-яка патологія та негативні явища, що розвиваються у виробничих стосунках, тобто мобінг, є доказом поганої недосконалої управлінської політики. Важливим аспектом функціонування ефективної політики о&рганізації є її культура, створена працівниками. Культура охоплює усі форми поведінки, норми та поведінкові цінності, створені соціальною групою, тобто співробітниками організації.
