"Розглядається проблема співвідношення духу закону та букви закону, визначається їх сутність в інтерпретації теоретиків права та практиків від часів римської держави і до нашого часу. Розкриваються особливості духу закону і духу права; визначаються точки дотику букви закону і його духу в правореалізації. Наголошується на тому, що при створенні закону законодавець повинен дотримуватися духу закону, адже цей аспект уособлює вищу доцільність, що виявляється в тій чи іншій області життя".