У статті розглядаються в зіставному плані українські та іншомовні етнонімічні
назви, насамперед у плані експресивності. Тому йдеться переважно про специфічні національні прізвиська в сучасних європейських мовах, визначаються їхні мовні та позамовні характеристики, особливості утворення, а також етнокультурні риси.