У статті досліджується лінгвокультурема як знак мови і культури, що зберігає, передає та відтворює культурну інформацію у формах національної мови та національної культури. Розглядається питання взаємодії мови і культури через лінгвокультурологічний аспект риторики, зокрема риторичну культурну спадщину та лінгвокультурологічний аналіз тексту.