У статті досліджується поняття людської тілесності в давньоєврейській літературній традиції з точки зору монотеїстичної картини світу. Аналізуються сакральні тексти ТаНаХу (за християнським віровченням – Старого Завіту) – юдейського священного писання іїх інтерпретації в християнському Новому Завіті. Розглядаються вихідні положення і особливості біблійної космогонії і антропогонії на фоні давньосхідної міфічної картини світу. Дається порівняльний аналіз старозавітної і давньогрецької концепцій субстанціональної сутності людини, на яких базується сучасне розуміння тілесності в межах західного культурного простору.