У статті розглядаються особливості художньої структури романів Г. Гессе "Гра
в бісер" та Б. Пастернака "Доктор Живаго" з погляду на підпорядкування її завданню художньо-аналітичного зіставлення духовно-творчого та історичного вимірів буття.
Виокремлення в контексті прозового обрамлення поетичного циклу, авторство якого доручається центральному персонажу, аналізується з точки зору запропонованих письменниками концепцій особистості та історії, що можуть бути охарактеризовані як взаємодоповнювані в площині інтерпретативної діяльності реципієнта.