"Багатокілометрові оборонні рубежі, призначені зупиняти наступ ворожої армії, між двома світовими війнами будували різні держави - Франція, Німеччина, Фінляндія, Чехословаччина, СРСР. Не стала винятком і Угорщина, яка була сателітом Німеччини. Канцлер Німеччини Адольф Гітлер після Мюнхенської змови у вересні 1938 року ще не вирішив остаточно долю всієї Чехословаччини, але вже у березні 1939-го практично подарував Закарпаття адміралу Міклошу Горті - регенту Угорщини. Родоначальник угорської королівськоїдинастії князь Арпад навіть гадки не мав, що названа його іменем оборонна смуга своєю протяжністю перевершить аналоги - відому французьку Лінію Мажино (400 км), фінську Лінію Маннергейма (136 км). Лінія Арпада видовжилася в Карпатах на понад 600 км - від Дукельського перевалу, що розділяє Польщу і Словаччину на заході - до Яблуницького перевалу (межа Івано-Франківської та Закарпатської областей України) на сході. Довшою була лише Лінія Сталіна, яка тягнулася від Карельського перешийка до самого Чорногоморя (1200 км з розривами), німецька Лінія Зігфрида (630 км). Проте і Лінія Арпада не була суцільною, а складалася з окремих вузлів оборони. На 1944 рік вона складалася з 99 оборонних пунктів, кількох сотень ДОТів і ДЗОТів, 760 залізобетонних і 440 д&ерев"яно-земляних споруд, 440 вогневих майданчиків, 400 кілометрів траншей і стрілецьких окопів".