У статті висвітлені результати вивчення у межах когнітивно-прагматичної пара-
дигми особливостей лінгвістичної репрезентації концептуальних моделей, що розглядаються як особливі конструкти ментальних утворень, імпліцитно наявних у текстовому просторі.
Автори доводять доцільність застосування засад когнітивної лінгвістики до вивчення семантичних і функційних особливостей лінгвістичних засобів, що використовуються для об’єктивації концептуальної моделі світу у художньому тексті, та описують шляхи актуалізації форматів структурованих знань вербальними засобами.
