У цій роботі за мету ставиться задача побудови узагальненої моделі теорії можливості із використанням крім міри можливості, ще й міру необхідності та математичне обґрунтування такої моделі простору можливостей. Побудова теорії чітко слідує схемі теорії ймовірностей, що дозволяє прослідкувати формальні аналогії та відмінності понять та методів теорії ймовірності та теорії можливостей. Обґрунтовано необхідність введення нової моделі теорії можливостей. Наводяться нові означення. Доводяться фундаментальнілеми та теореми. Результати роботи можна застосовувати при моделюванні процесів і поведінки об"єктів, коли неможливо проводити серію експериментів.
