"Нещодавно був учасником Загальних зборів НАН України. Враження - світ рухається вперед, а ми залишилися позаду всієї планети. Так, стан української науки відомий - він жалюгідний. Однак не писатиму про непристойно слабке фінансування наукових досліджень, про ганебно низькі зарплати вчених, про руйнування матеріально-технічної бази вітчизняної науки, - усе це, на жаль, правда. Як і про те, хто довів Національну академію наук та українську науку до такого стану. Крім недофінансування, це вкрай неефективна "совєцького типу" система управління НАНУ, що чіпляється всіма можливими методами з метою подовження й так тривалої агонії. Хочу перевести дискусію в іншу площину - більшою мірою практичну та раціональну".
