"Історія Брекзиту - передусім історія політичних рішень і мотивів, що стоять за такими рішеннями. Тріумф народного волевиявлення (або тріумф популізму, тут уже як подивитися) став наслідком рішень на користь поважання демократичних принципів, коли воля більшості священна, навіть якщо наслідки волевиявлення можуть бути негативними для країни. Вибір британським урядом жорсткого сценарію виходу став результатом рішень, спрямованих на втримання контролю над ситуацією в країні (або на збереження влади - знову ж залежить від погляду умовного спостерігача), де поляризація позицій щодо Брекзиту має помітний політико-географічний характер. Та практично всі рішення, що ухвалюються у процесі виходу Великої Британії з Європейського Союзу, і ті, які ще треба буде ухвалити, мають економічне підґрунтя. Спекуляції на економічні теми супроводжували ще підготовку до проведення референдуму. Прихильники виходу наполягали, що Британія субсидіює Брюссель і найбідніших членів об"єднання зі свого бюджету, не отримуючи нічого натомість. Противники Брекзиту наголошували, що Лондон не тільки має вигоди від доступу до спільного європейського ринку, а й отримує чималі субсидії від Брюсселя, особливо значні в рамках допомоги регіонам, Шотландії та Північній Ірландії. Після ре&ферендуму до економічного аспекту виходу почали апелювати ще активніше: тепер ішлося про наслідки зміни статусу Британії для зовнішньої торгівлі, інвестицій, розвитку промисловості й сектору послуг".
