"Першим міським нотаріусом став мценський купець Василь Лук"янов. У середині XVIII століття внутрішній устрій Російської імперії не встигав за зростанням території держави. Землями, що не дуже давно потрапили під московський скіпетр, управляли за старими законами, дуже погано адаптованими до загальноімперських. Люди, які проживали в одному населеному пункті, потрапляли під юрисдикцію різних судів, бо ті керувалися своїми статутами, які часто суперечили один одному. Наприклад, у Києві діяло одразу кілька подібних установ: магістратський суд, Генеральна військова канцелярія Війська Запорозького, Київська духовна консисторія, військове відомство. Над усіма цими конторами стояла Київська губернська канцелярія (КГК), покликана залагоджувати протиріччя, що виникали. Та виходило це в неї далеко не завжди. Так, Генеральна канцелярія Війська Запорозького, незалежна від КГК, не визнавала наказів останньої, що вносило сум"яття в життя киян".
