"Гетьман П. Скоропадський оглядає воїнів Сірожупанної дивізизії, 27 серпня 1918 р. Уже другий рік Україна відзначає сторіччя Української національної революції 1917–1921 років. Для широкого загалу українців постаті тієї доби або мало відомі - як, наприклад, більшість військових діячів, або ж і досі замулені давніми ідеологічними міфами або брудною радянською пропагандою. А остання, м"яко кажучи, не симпатизувала українському політичному проекту в будь-яких проявах. Відповідно, професора Михайла Грушевського намагалися просто забути як випадковість, Павло Скоропадський став "оперетковим гетьманом", а Симон Петлюра - "погромником". Українська армія тої доби - просто "гайдамаками", в сенсі - бандитами… Єдиний яскравий образ, який під час нинішньої російсько-української війни набув нової популярності, - це збірний образ героїв Крут, юнаків, які героїчно загинули під кулями тодішніх російських агресорів, - тогочасні "кіборги"… Але й досі ми не маємо ні якісних фільмів про ту добу (нові, що мають вийти на екрани, викликають справедливу критику істориків уже на рівні трейлерів), ні медійних проектів. Але повернімося на 100 років назад".
