"У статті автор розглядає п’єси сучасних українських драматургів Любові та Ігоря Липовських “П’ять нещасних днів”, “Скочмен”, “Маняки”, “Ріка Граната”. П’єси розглянуто в контексті постапокаліптичного дискурсу. З’ясовано, що визначальними для творчості цих авторів є архетипні сюжети та образи, що декодифікуються завдяки психологічним, міфологічним та урбаністичним концептам, котрі оприявнюють прагнення особистості на шляху до осягнення Самості".