"У статті досліджуються різні етапи етногенезу слов’ян в історіографії ХІХ–початку ХХІ ст., розкриваються особливості формування автохтонної та міграційної теорій походження слов’ян. Основна увага приділяється працям чеських славістів П.Й. Шафарика і Л.Нідерле, що базувалися на вичерпному дослідженні писемних джерел, а також археологічним студіям В. Хвойки і В. Петрова, які ввели у проблематику етногенезу слов’ян трипільську, зарубинецьку і черняхівську археологічні культури. Простежується дискусія науковців щодо походження черняхівської культури, зокрема сучасні інтерпретації її як культури поліетнічної з переважанням слов’янського елемента, що дають змогу чіткіше визначити причини великого розселення слов’ян і по-новому висвітлити завершальний етапслов’янського етногенезу, який розглядається також у контексті епохи Великого переселення народів".
