У статті обгрунтовано наукову концепцію розуміння права на таємницю кореспонденції і телефонних розмов як самостійного права. Із цією метою надано коротку характеристику сутності концепції розуміння названого права як складової права на недоторканість особистого та сімейного (приватного) життя, яку автором названо "особистісною" концепцією. Наведено причини її існування, серед яких виділено в тому числі особливості міжнародно-правової регламентації права на таємницю кореспонденції і телефонних розмов та історичну обумовленість. Розглянуто основні положення, які висуваються науковцями та формують зміст концепції "самостійного права". Висунуто низку аргументів на користь останнє названої концепції, чим було доведено недоцільність обмеження сутності й призначення права на таємницю кореспонденції і телефонних розмов виключно рамками особистого життя. Для обґрунтування концепції "самостійного права" було розглянуто окремі наукові погляди вчених, позицію Європейського суду з прав людини, проаналізовано актуальність використання та інший бік розуміння причин існування "особистісної" концепції, враховано семантичне значення термінів "приватне" та "особисте". У цьому контексті автором було сформульовано критерій "офіційності", за яким варто визначати, яка& кореспонденція та які телефонні розмови становлять об"єкт правової охорони інституту таємниці кореспонденції і телефонних розмов.
В статье обосновано научную концепцию понимания права на тайну корреспонденции и телефонных переговоров как самостояте&льного права. С этой целью предоставлено краткую характеристику сущности концепции понимания указанного права как составляющей права на неприкосновенности личной и семейной (частной) жизни, которую автором названо "личностной" концепцией. Приведены п&ричины ее существования, среди которых выделены в том числе особенности международно-правовой регламентации права на тайну корреспонденции и телефонных переговоров и историческую обусловленность. Рассмотрены основные положения, которые выдвигаются уч&еными и формируют содержание концепции "самостоятельного права". Приведено ряд аргументов в пользу последней, чем обосновано нецелесообразность ограничения сущности и назначения права на тайну корреспонденции и телефонных переговоров исключительно ра&мками личной жизни. Для обоснования концепции "самостоятельного права" были рассмотрены отдельные научные взгляды ученых, позиция Европейского суда по правам человека, проанализировано актуальность применения и иная сторона понимания причин существов&ания "личностной" концепции, учтено семантическое значение терминов "частное" и "личное". В этом контексте автором был сформулирован критерий "официальности", по которому следует определять, которая корреспонденция и какие телефонные переговоры соста&вляют объект правовой охраны института тайны корреспонденции и телефонных переговоров.
The author of the article has grounded the scientific concept of understanding the right on privacy of correspondence and telephone conversations as anindependent&right. To achieve the objective the author has provided a brief characteristic of the essence of the concept of understanding the mentioned right as a component of the right to inviolability of private and family (private) life, which the author has &called "personal" concept. The reasons for its existence have been provided; among them the author has outlined in particular, features of international and legal regulation of the right on privacy of correspondence and telephone conversations and hi&storical conditioning. The main provisions that scholars put forward and form the content of the concept of "independent right" have been studied. The author has brought to a focus a number of arguments in favor of the mentioned concept and thus, has& proved the inexpediency to limit the essence and purpose of the right on privacy of correspondence and telephone conversations exclusively by the framework of private life. For grounding the concept of "independent right" the author has considered c&
