Для визнання певного суб?єкта носієм публічних повноважень його належність до органів держави не принципова, не принципово яка його організаційно-правова форма (юридична особа, колективне утворення без статусу юридичної особи), необхідно дотримання таких умов: суб?єкт уповноважений законодавством на здійснення публічних повноважень; у нормативному акті мають бути визначені підстави набуття, межі повноважень, спосіб діяльності та компетенція такого суб?єкта. Практика адміністративного судочинства свідчить про постійне й масштабне залучення до участі в розгляді й вирішенні адміністративних справ суб?єктів, яких доволі складно можна визначити саме як "суб?єктів владних повноважень" (суб?єктів публічної адміністрації). Наголошено, що суб?єкт публічної адміністрації може реалізовувати як публічноправові так і приватно-правові повноваження.
Для признания определенного субъекта носителем публичных полномочий его принадлежность к органам государства не принципиальна, не важно какова его организационно-правовая форма (юридическое лицо, коллективное образование без статуса юридического лица), необходимо соблюдение следующих условий: субъект уполномоченный законодательством на осуществление публичных полномочий; в нормативном акте должны быть определены ос&нования приобретения, пределы полномочий, способ деятельности и компетенция такого субъекта. Практика административного судопроизводства свидетельствует о постоянном и масштабном привлечении к участию в рассмотрении и решении административных дел суб&ъектов, которых довольно сложно можно определить именно как "субъектов властных полномочий" (субъектов публичной администрации). Отмечено, что субъект публичной администрации может реализовывать как публично-правовые так и частно-правовые полномочия.&
In order to recognize a certain subject as a carrier of public authority, his membership in the state authorities is not essential, not in principle its organizational and legal form (legal entity, collective formation without the status of a legal& entity), the following conditions must be observed: the subject authorized by the legislation to exercise public authority; the normative act must specify the grounds for obtaining, the scope of authority, the manner of activity and competence of su&ch entity. The practice of administrative justice shows the constant and wide involvement of the subjects in the consideration and resolution of administrative cases, which can hardly be defined as "subjects of power" (subjects of public administrati&on). It was emphasized that the subject of public administration can exercise both public-law and private-law powers.
