У статті аналізуються колізії статті 236 КЗпП України з нормами Кодексу адміністративного судочинства України. За правилами Кодексу законів про працю України трудові спори розглядаються, в тому числі, районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.
У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Першою перепоною для захисту працівника є форма судового провадження, так як стаття 236 КЗпП України вимагає (на думку деяких практикуючих юристів) вирішення даного питання в межах одногопровадження з вирішенням спору про поновлення на роботі по суті, в той час як процесуальне законодавство такої можливості не передбачає. Існують розбіжності і щодо форми ухваленого рішення, позаяк, в КЗпП України йдеться про ухвалу, а в постанові Пленуму від 20.05.2013 р. № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" Вищий адміністративний суд України чітко зазначив, що ухвала - письмове
або усне рішення суду в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов"язані з процедурою розгляду &адміністративної справи, та інші процесуальні питання (пункт 13 частини першої статті 3 КАС України). В той же час, питання стягнення з суб"єкта владних повноважень коштів, на нашу думку, не можна ототожнювати з "процесуальним питанням", оскільки у п&ереважній більшості по
дібної категорії справ йдеться про кошти держави, а факт існування обставин для застосування стягнення підлягає встановленню судом. Вказані розбіжності не були предметом дослідження науковців у сфері трудового права, однак, ї&х існування іноді унеможливлює судовий захист порушеного права працівника, а тому обрана тема є вкрай актуальною.
В статье анализируются коллизии статьи 236 КЗоТ Украины с нормами Кодекса административного судопроизводства Украины. По правилам Кодек&са законов о труде Украины трудовые споры рассматриваются, в том числе, районными, районными в городе, городскими или межрайонными судами. В случае задержки собственником или уполномоченным им органом исполнения решения органа, который рассматривал т&рудовой спор о возобновлении на работе незаконно уво
ленного или переведённого на другую работу работника, этот орган выносит определение о выплате ему среднего заработка или разницы в заработке за время задержки. Первой преградой для защиты работн&ика является форма судебного производства, так как статья 236 КЗоТ Украины требует (по мнению некоторых практикующих юристов) разрешения данного вопроса в пределах одного производства с разрешением спора о восстановлении на работе по сути, в то время& как процессуальное законодательство такой возможности не предусматривает. Существуют разбежности и касательно формы принятого решения, поскольку в КЗоТ Украины говорится об определении, а в постановлении Пленума от 20.05.2013 г. № 7 "О судебном реше&нии в административном деле" Высший административный суд Украины отметил, что определение - письменное или устное решение суда в административном деле, которым разрешаются вопросы, связанные с процедурой рассмотрения административного дела, а также д&ругие процессуальные вопросы (пункт 13 части первой статьи 3 КАС Украины). В то же время, вопрос удержания с субъекта властных полномочий денежных средств, по нашему мнению, нельзя считать "процессуальным вопросом", поскольку в большинстведел подобно&й категории речь идёт о денежных средствах государства, а факт существования обстоятельств для применения взыскания подлежит установлению судом.
Указанные расхождения не были предметом исследования учёных в сфере трудового права, однако, их существо&вание иногда делает невозможным судебную защиту нарушенного права работника, поэтому избранная тема есть крайне актуальной.
In this Article the author considers the collision between Article 236 of the Labor Code of Ukraine and the Code of Administr&