Стаття присвячена визначені проблемних питань, що виникають у взаємодії організацій громадянського суспільства та органів державної влади в цілому та під час формування і реалізації державної політики у сфері прав людини.
На основі визначених проблем, для їх вирішення пропонується: не формально, а реально використовувати експертний потенціал правозахисного середовища та прийняти Закон України "Про публічні консультації".
Моніторинг організацій громадянського суспільства показав низький рівень виконання Національної стратегії у сфері прав людини органами державної влади. Також, серед виконавців відсутня Верховна Рада Україна. Тому, зважаючи на чину нормативно-правову базу, пропонується створити ефективну модель взаємодії організацій громадянського суспільства - органів виконавчої влади - парламенту. Розкрито механізми такої взаємодії, запропоновані конкретні повноваження всіх суб"єктів для ефективної реалізації Національної стратегії у сфері прав людини.
Статья посвящена определению проблемных вопросов, которые возникают при взаимодействии организаций гражданского общества и органовгосударственной власти в целом и при формировании и реализации государственной политики в области прав человека.
На основе определенных проблем, для их решения пред&лагается: не формально, а реально использовать экспертный потенциал правозащитного сообщества и принять Закон Украины "О публичных консультациях".
Мониторинг организаций гражданского общества показал низкий уровень выполнения Национальной стратегии &в области прав человека органами государственной власти. Также, среди исполнителей стратегии отсутствует Верховная Рада Украины. Поэтому, принимая во внимание действующую нормативно-правовую базу, предлагается создать эффективную модель взаимодействи&я организаций гражданского общества - органов исполнительной власти - парламента. Раскрыты механизмы такого взаимодействия, предложены конкретные полномочия всех субъектов для эффективной реализации Национальной стратегии в области прав человека
The& article is devoted to certain problematic is sues that arise in the interaction of civil society organizations and state authorities in general and during the formation and implementation of state policy in the field of human rights.
On the basis o&f the identified problems, it is proposed to solve them: it is not formal, but actually use the expert potential of the human rights protection environment and a dopt the Law of Ukraine "About Public Consultation".
The monitoring of civil society or&ganizations showed a low level of implementation of the National Human Rights Strategy by public authorities.
Also, the reisno Verkhovna Rada of Ukraine among the performers. The refore, in view of the current legal framework, it is proposed to crea&te an effective model for the interaction of civil society organizations - the executive authorities - the parliament. The mechanisms of such interaction are revealed, specific powers of all subjects are proposed for the effective implementation of t&he National Strategy for Human Rights.
