На підставі аналізу зарубіжних джерел з проблеми наукового керівництва дисертаційними дослідженнями аспірантів з"ясовано, що явище це багатогранне і досить дискусійне. На сьогодні у країнах ЄС пріоритетність формування європейської культури наукового керівництва набуває особливої ваги і пов"язується передусім із забезпеченням якості докторської освіти. Досвід провідних університетів світового класу показує, що процес удосконалення наукового керівництва, наставництва як освітніх інституцій є поступовим і спрямовується на пошук нових, альтернативних моделей його організації, зокрема колективного наукового керівництва (англ. group supervision) та когортозорієнтованої освітньої технології (англ. cohort based pedagogies).