На підставі узагальнення і математичного моделювання результатів тривалих багаторічних досліджень зміни вмісту обмінних основ ґрунтів антропогенних природно-технічних систем, проведених автором та іншими дослідниками на зрошувальних землях півдня України, установлено емпіричну залежність осолонцювання верхнього горизонту автоморфних грунтів залежно від мінералізації та складу поливної води й тривалості зрошення та запропоновано формули прогнозування ступеня їх осолонцювання як за натрієм, так і за магнієм. Отримані узагальнені результати досліджень свідчать, що поливна вода із мінералізацією 0,5 г/дм3 викликає слабке осолонцювання ґрунту за натрієм через 45 років зрошення; 1 - 35; 1,5 - 15; 2 - 7; 3 г/дм3 і більше - уже у перший рік зрошення.
Середній ступінь натрієвого осолонцювання зрошуваних високобуферних ґрунтів наступає при зрошенні водою із мінералізацією 1,5 г/дм3 через 50 років; 2,0 г/дм3 - 40; 3,0 г/дм3 - 20; 4,0 г/дм3 - 5; із мінералізацією 5,0 г/дм3 і більше - у перший рік зрошення. Сильний ступінь натрієвого осолонцювання зрошуваних високобуферних ґрунтів наступає при зрошенні водою із мінералізацією 3,0 г/дм3 через 53 роки зрошення; 4,0 г/дм3 - 37; 5,0 г/дм3 - 22; 6,0 г/дм3 - 12; із мінералізацією 7,0 г/дм3 і більше - у перший рік &зрошення. Натрієві солонці на зрошуваних землях утворюються при зрошенні поливною водою більше 5 г/дм3 після 55 років зрошення; 6,0 г/дм3 - 40; 7,0 г/дм3 - після 20 років зрошення. Чим вищий уміст увібраного магнію у ґрунтах до початку зрошення, вища& мінералізація поливної води й більший термін зрошення, тим швидше осолонцьовуються зрошувані ґрунти за магнієм. Чим вища сума увібраних основ у ґрунтовому вбирному комплексі (ГВК) до початку зрошення, менша мінералізація поливної води і довший термі&н зрошення, тим більш значне зниження суми увібраних основ і тим нижча буферна здатність зрошуваних ґрунтів.
На основании обобщения и математического моделирования результатов продолжительных многолетних исследований изменения содержания обменных ос&нований орошаемых почв, установлена эмпирическая зависимость осолонцевания верхнего горизонта автоморфных орошаемых земель в зависимости от минерализации и состава поливной воды, продолжительности орошения и предложено формулы прогнозирования степени& их осолонцевания как по натрию, так и по магнию. Полученные обобщенные результаты исследований свидетельствуют, что поливная вода с минерализацией 0,5 г/дм3 вызывает слабое осолонцевание высокобуферной почвы по натрию после 45 лет орошения; 1 - 35; &1,5 - 15; 2 - 7; с минерализацией 3 г/дм3 и больше - уже в первый год орошения. Средняя степень натриевого осолонцевания орошаемых высоко буферных почв наступает при орошении водой с минерализацией 1,5 г/дм3 после 50 лет; 2,0 г/дм3 - 40; 3,0 г/дм3 - &20; 4,0 г/дм3 - 5; с минерализацией 5,0 г/дм3 и больше - в первый год орошения. Сильная степень натриевого осолонцевания орошаемых высокобуферных почв наступает при орошении водой с минерализацией 3,0 г/дм3 после 53 лет орошения; 4,0 - 37; 5,0- 22; 6&,0 - 12 лет; с минерализацией 7,0 г/дм3 и больше - в первый год орошения. Натриевые солонцы на орошаемых землях образовываются при орошении поливной водой больше 5 г/дм3 после 55 лет орошения; 6,0 - 40; 7,0 г/дм3 - после 20 лет орошения. Чем выше сод&ержание поглощенного магния в почвах к началу орошения, выше минерализация поливной воды и больший срок орошения, тем скорее происходит осолонцевание орошаемых почв по магнию. Чем выше сумма поглощенных оснований в почвенном поглощающем комплексе к н&ачалу орошения, меньшая минерализация поливной воды и длиннее срок орошения, тем более значительное снижение суммы поглощенных оснований и тем ниже буферная способность орошаемых грунтов.
For the first time on the basis of summarizing and mathematic&al modeling of the results of long years of research of changes in the content of exchange bases of irrigated soils, conducted by the author and other researchers in the irrigation systems of the south of Ukraine, empirical relationship of the upper &
