"В українській минувшині козацько-гетьманської доби є одна ключова подія. Цьогоріч від її початку минає 370 літ. У різні часи її по-різному іменували. Спочатку поляки - з відвертим презирством "ребелією" або й "війною домовою". Тією, що підважила, здавалося, непорушні з часів Люблінської унії підвалини демократичної аристократії Речі Посполитої. Згодом, на початку 2000-х, - стриманіше, ніби вторуючи стежками свого літературного класика, наші сусіди нарекли її "епохою "Вогнем і мечем". В Україні її називали "Визвольною війною 1648–1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького", "Національно-визвольною війною українського народу середини XVII століття", "козацькою революцією" чи з найновіших - "Українською національною революцією середини ХVII століття" здалекосяжним уточненням у часі впродовж 1648–1676 рр.: од "батька Хмеля" і допоки не "знеміг славний Дорошенко". Уся ця термінологія стосується доволі добре виписаної в історичних джерелах і студіях, з тугою оспіваної у давніх думах і піснях доби Хмельниччини 1648–1657 рр.".
