"У дні Великого посту православні моляться, цураються спокусливих звичок, слухняно виконують Христові заповіді. Примирення духовного і тілесного через внутрішнє сприйняття християнського милосердя є добром і реальною чеснотою. Прикро, але в інтелектуальному середовищі не вщухають пристрасті довкола Голодомору, встановлення кількості його жертв, їх меморіального пошанування. Історики й демографи сперечаються: скільки нас було і загинуло, яку частину гіпотетично "відцифрували", а про кого забули, не згадали? Одні мурують, пропонуючи ідею і структуру композиції другої черги Музею Голодомору, інші вигадують примару "політизації".
