"Коли думаю про те, що нині сталося в польсько-українських відносинах, неодмінно згадую Єжи Гедройця, директора Літературного інституту і журналу "Культура", які після Другої світової війни осіли в містечку Мезон-Лафіт поблизу Парижа. Гедройць завжди наполягав, що "саме поляки як "державний народ" несуть відповідальність за те, як у Польській державі поводилися з білорусами, литовцями, українцями та євреями. І перед поділами Польщі. І в міжвоєнний період, і під час Другої світової…" Ці слова варто нагадувати тим польським націоналістам, котрі влаштовують, як зовсім недавно перед Посольством України у Варшаві, різного роду антиукраїнські акції. А нашим націоналістам, які проводять антипольські заходи, я би нагадав трохи іронічну, але стратегічно важливу приповідку: "Поляків гудьмо, але з поляками будьмо".
