"З 1872 р. в Одеській міській лікарні працював прозектором Георгій Миколайович Мінх. В 1874 р. у досвіді самозараження кров"ю хворого на поворотний тиф він довів заразливість її. Встановив, що дві форми сибірської виразки - кишкова і легенева - мають єдине походження. Автор класичних робіт про проказу, яку досліджував, беручи участь у спеціальних експедиціях в Херсонську і Таврійську губернії, в Туркестан (1880- 1885), а також в Єгипет і Палестину (1890). Відстоював точку зору про заразність цієї хвороби, протиставляючи її поширеній тоді концепції про спадковість прокази. У вітчизняній літературі є повідомлення про те, що Г.М. Мінх ще в 1892 р. встановив факт можливості перенесення висипного тифу одежною вошею. В 1928 р. французький бактеріолог Шарль Николь за те ж саме відкриття отримав Нобелівську премію по фізіології і медицині".
