"Нині в дипломатичній риториці й у санкційній політиці Заходу стосовно Росії спостерігається певне вичікування. Країни Заходу припускають, що президентські вибори в Росії у березні 2018 р. стануть точкою відліку для оновленої російської зовнішньої політики. Ці очікування значною мірою пов"язані з надією, що Путін може обрати "шлях не війни, але миру". І, схоже, що за вибір місії "миротворчості" Путіну готові "пробачити" попередні 10 років. Але, швидше за все, політика Росії щодо асиметричного конфліктуз Україною і країнами Заходу залишиться незмінною, особливо через те, що політичні процеси і в Україні, і на Заході можуть створювати сприятливе середовище для реалізації російських планів. Авторитарний режим правління дає Москві переваги у сфері довгострокового стратегічного планування, російська політична еліта сьогодні майже не залежить від електоральних циклів, а швидше від стану здоров"я президента країни".
