З початку ХХІ ст. в Україні істотно зросла кількість академічних публікацій, у яких згадано ім"я почесного члена Київської духовної академії Івана Олексійовича Сікорського (1842-1919). Предметом цієї статті є аналіз змісту й особливостей сприйняття та інтерпретації постаті і спадщини цього психолога, психіатра та політичного діяча сучасними українськими дослідниками. Автор з"ясовує, що в сучасній Україні має місце формування специфічної політики академічної пам"яті, яка передбачає визнання І. О. Сікорського видатним представником української та світової науки, а також віднайдення у його спадщині таких ідей, які можуть бути корисними і для сучасних досліджень. На підставі здійсненого аналізу обгрунтовано висновок про те, що найбільш плідними для сучасних українських дослідників виявляються психолого-педагогічні напрацювання І. О. Сікорського.
