"Статтю присвячено визначенню специфічних соціальних функцій громадських і приватних вищих навчальних закладів. На підставі методу компаративного аналізу показані загальні та специфічні функції приватних вишів в різні історичні періоди їх функціонування. Автор приходить до висновку про те, що функціональне навантаження таких вузів лежало в площині не настільки педагогічних новацій, а у вирішенні актуальних соціальних проблем суспільства в різні періоди його соціально-культурного розвитку. Реалізація виявлених функцій сприяла демократизації і збільшення студентського контингенту, розвитку нових напрямків підготовки фахівців, диверсифікації вищої освіти в цілому".