"...Зокрема, як свідчать джерела з фондів Державного архіву м. Києва, після остаточного припинення діяльності КДА її колишній професор і поважний науковець мусив задовольнитися скромною посадою приват-доцента кафедри класичної філології Університету Св.Володимира, на яку був обраний Радою історико-філологічного факультету 16 грудня 1919 р. Однак його викладацька діяльність в університеті тривала лише упродовж одного (весняного) семестру 1920 р. Попри намір факультетської Ради закріпити за ним читання нормативного курсу "истории постклассической латинской литературы", у травні 1920 р. М. М. Скабалланович із обуренням дізнався, що його прізвище вилучено зі списків співробітників університету, як такого, що був обраний на посаду "при прежней правительственной власти" (Протоколы заседаний, 1919, арк. 86, 97 зв., 119; 1919а, арк. 23, 25 25 зв.; Удостоверения, 1919-1920, арк. 34, 44). А невдовзі (влітку 1920 р.) Київський університет припинив своє існування, зазнавши реорганізації у Вищий інститут народноїосвіти."
