"Пошуки філософського каменя в Середньовіччі й реформа освіти в сучасній Україні мають багато спільного: кожен вважає себе експертом, кожен має тверду й непохитну думку, що саме він має рацію, і всі разом та всупереч кожному шукають якийсь "чарівний інгредієнт", який приніс би педагогічне щастя, дав просвітлення умам і вмить створив би унікальну українську школу радості. Все б нічого, та українські дебати важко собі уявити без взаємних звинувачень і конфліктів. У багатоголосому освітньому реформуванні в Україні варто було б більше прислухатися до протилежних думок, аніж шукати єдино правильну стратегію для всіх. Калькування шкільних систем країн-сусідів — це також не завжди добрий вихід. Ми говоримо про реформування освіти, а отже, про нові погляди назростання людини - фізичне, моральне, духовне".