Трансформаційні процеси, що охопили практично всі аспекти життєдіяльності
інформаційного суспільства, актуалізують переосмислення багатьма освітніми інституціями змісту своєї діяльності. В статті здійснюється спроба філософського осмислення сучасної моделі університету, яка виконуючи покладену на неї місію виховання фахівців, спроможних забезпечувати інноваційний розвиток держави та загальний цивілізаційний поступ, своє завдання вбачала у трансляції соціального досвіду, поєднанні минулого й майбутнього, збереженні та передачі нащадкам культурної традиції і, водночас, продукуванні нових ідей, методик, технологій.
Попри значну кількість існуючих в сучасному освітньому просторі моделей університетів, автором однією з найбільш перспективних визначаєтьсямодель дослідницького університету, потужний культуротворчий потенціал якої, за відповідних модернізаційних змін у контексті освітніх потреб нинішнього суспільства, дозволяє визначати її в якості центру освіти, науки та культури. Осмислення можливостей імплікації даної моделі до освітньої політики сучасних
держав визначає перспективні шляхи її розвитку в якості університетів світового класу для високорозвинених країн, або ж мережевих університетів для менш розвинених держав.
Подальше дослідження ре&альних умов та перспективних можливостей розвитку
університетів даного типу в умовах глобалізованого мультикультурного світу дозволяє визначити найбільш суттєві аспекти їх ефективного та продуктивного функціонування, а саме збереження власної націон&альної ідентичності та забезпечення національного виховання студентів.
