"Світова політика ввійшла в новий етап розвитку. Він характеризується не тільки військовим, а й економічним протистоянням між основними полюсами сили, безпрецедентним використанням інформаційних та "гібридних" технологій, можливістю дистанційно впливатина критичну інфраструктуру як військового, так і цивільного характеру. Більше не йдеться про боротьбу ідеологій, як у часи конфронтації СРСР і США. Взаємодія держав, міждержавних утворень та систем в умовах глобалізації й небаченого досі розвитку засобівкомунікацій - це абсолютно інший вид конкурентного протистояння, ніж раніше. Прагматизм, жорстке обстоювання власних інтересів стає нормою міждержавних відносин, чи то йдеться про біженців, помідори, протиракетну оборону, чи про природний газ. Державам-реципієнтам дедалі важче добиватися безплатної допомоги чи бодай політичної підтримки держав-спонсорів виключно з альтруїстичних мотивів".
